Гадяцька публічна бібліотека ім. Лесі Українки – одна з найстаріших книгозбірень в Україні. Про це свідчать архівні документи, видруки відомих авторитетних людей на сторінках тогочасних періодичних видань, їх листування. Не кожна бібліотека може похвалитися такою багатою і славною біографією. Ініціатором заснування публічної бібліотеки в Гадячі був Михайло Петрович Драгоманов – наш земляк, активний громадський і політичний діяч, філософ і  історик, публіцист і літературознавець, фольклорист, етнограф, людина європейської освіти, енциклопедичних знань і широких демократичних поглядів. Ще під час свого першого приїзду з Київського університету молодий, енергійний Михайло Драгоманов веде розмови про відкриття в рідному Гадячі публічної бібліотеки.Цю благородну ідею підтримали місцеві ентузіасти  письменник Іван Білик (І.Я.Рудченко), брат Панаса Мирного, та поет, етнограф, просвітитель Семен Метлинсь-кий (літературний псевдонім Семен Родина) з Сар. Задуми М.Драгоманова активно втілювалися в життя його друзями та однодумцями. «Знайшлись у нього й нові приятелі, що пособляли йому у тім»,- згадувала Олена Пчілка.

   Так в 1861 році в Гадячі була заснована громадська бібліотека. Знаходилась вона на приватній квартирі одного з її фундаторів – лікаря Черниша. Він же виконував і функції бібліотекаря. Перші книги, серед яких були твори М. Гоголя, О.Пушкіна, Т.Шевченка, придбали на кошти, виручені від аматорських вистав, концертів. Надходили також періодичні видання  «Русский вестник», «Современник», «Отечественние записки», «Вестник Европи» та ін.

Поповнювався  книжковий фонд і за рахунок пожертвувань почесних членів бібліотеки  Софії Пивоварової, Петра Іващенка, братів Олексія і Павла Федоровичів, Григорія Волянського, Павла Стоянова та ін. Користування бібліотекою було платним  (3 крб на рік), тому читачами (підписчиками), в основному, були люди заможні.

    В списках читачів за 1887 рік числиться і Єлизавета Іванівна Драгоманова, бабуся Лесі Українки, бувала в бібліотеці і сама Леся.

     Багато цікавої інформації з історії бібліотеки, її діяльності можна знайти в «Звіті» за 1888 рік, складеному бібліотекарем М.О.Немировим.  Ось вже друге століття ця безцінна історична реліквія дбайливо зберігається  працівниками бібліотеки.

      В «Звіті» дається аналіз кількості читачів (підписчиків) за період з березня 1883-го до січня 1888 року. 1983-й рік був часом захоплення бібліотечною справою  «Новизна дела отуманила, опьянила публику  подписивались даже те, которие никакой потребности в чтении не чувствовали; словом, библиотечное дело вошло в моду».

   В 1886 році затверджено перший Статут бібліотеки – «Устав Гадячского общественного собрания».

    Невичерпним джерелом нових важливих, цікавих відомостей з історії нашої бібліотеки є видруки наших земляків  Галини Дейни – знаного, авторитетного дослідника і популяризатора творчої спадщини родини Драгоманова; літературні розвідки справжніх патріотів рідного краю Григорія Шанька та Анатолія Шестопала, дослідження невтомного літературознавця Петра Бойка.

   Напередодні революції 1917р. гадяцька книгозбірня обслуговувала близько 200 читачів, книжковий фонд налічував 8000 примірників.

     В 1918 році було утворено повітову бібліотеку, взято її на державне утримання та  виділено спеціальне приміщення.  З 1918 по 1941 рік книжковий фонд досяг 45 тис. примірників, а кількість читачів зросла до 2тисяч. Відоме ім'я одного з перших завідуючих бібліотекою – з початку 30-х  до 1939 року – Петра Захаровича Ткаченка.

    В період окупації Гадяча нацисти використали приміщення бібліотеки під конюшню,а книги викинули на подвір»я. Було знищено майже 12 тис.примірників книг. Тільки завдяки  працівникам бібліотеки та жителям міста частину книжковогофонду вдалося врятувати. Вночі, ризикуючи життям, бібліотекар М.І.Рубан возиком перевіз книги до 8-річної школи в районі Заяру.

    З перших днів визволення Гадяча бібліотека почала працювати. З вересня 1943-го до 1946 року її очолював Микола Іванович Рубан, з 1946-го до 1970 рік – учасник війни Георгій Зіновійович Тулюпа.

    В 1948 році бібліотеці було присвоєно ім»я Лесі Українки, створюється куточок геніальної поетеси, в якому збирається матеріал про її життя і творчість, перебування в нашому місті.

Для ефективнішого обслуговування користувачів в 1978 році була проведена централізація бібліотек району. Директором  Гадяцької ЦБС призначається  Рагулін Володимир Васильович, який працює на цій посаді до 1987 року.

     25 років бібліотечну систему району очолювала Лідія Олексіївна Назимко.

  Гадяцька центральна бібліотека ім.Лесі Українки сьогодні – інформаційний, освітній, культурно-виховний, просвітницький, дозвіллєвий заклад. Вона обслуговує  4700 користувачів, видає понад 94 тисяч примірників творів друку, передплачує близько 90 назв періодичних видань. До послуг читачів – дбайливо, професійно сформований книжковий фонд (56280екз.).

     10 років  Гадяцьку публічну бібліотеку імені Лесі Українки очолювала Ольга Володимирівна Красюк.

      З 13 липня 2021 року у Гадяцькій публічній бібліотеці імені Лесі Українки нова директорка - Огризько Любов Миколаївна.